Словник української мови (1937)/домівник
◀ домівка | Словник української мови Д домівник |
домівниця ▶ |
|
Домі́вни́к, ка́, м. Домочадец. І перед власними домовниками моїми. Закр.
◀ домівка | Словник української мови Борис Грінченко Д домівник |
домівниця ▶ |
|
Словник української мови — Д
домівник
Борис Грінченко
1937
Домі́вни́к, ка́, м. Домочадец. І перед власними домовниками моїми. Закр.