Словник української мови (1937)/домочувати
| ◀ домочок | Словник української мови Д домочувати |
домощувати ▶ |
|
Домо́чувати, чую, єш, сов. в. домочи́ти, чу́, чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.
| ◀ домочок | Словник української мови Борис Грінченко Д домочувати |
домощувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
домочувати
Борис Грінченко
1937
Домо́чувати, чую, єш, сов. в. домочи́ти, чу́, чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.