Словник української мови (1937)/доморослий

by Борис Грінченко

◀ доморобний

Словник української мови Борис Грінченко Д доморослий

доморядник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доморо́слий, а, е. Доморощенный, дома выросший. НВолын. у. Простий собі був (півень), доморослий. Сим. 211. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, що вона доморосла, а не купована. Киев. у.