Словник української мови (1937)/домиватися

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домиватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доми́тися, ми́юся, єшся, гл. Домываться, домыться, быть в состоянии вымыть, вымыть дочиста. Огірки збирала, а тепер рук не домиюся. Богодух. у. Невісточка так запустила діжу, що мию, мию, та й не домиюся. Богодух. у.