Словник української мови (1937)/доліплювати
| ◀ доліпити | Словник української мови Д доліплювати |
доліський ▶ |
|
Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лепить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
| ◀ доліпити | Словник української мови Борис Грінченко Д доліплювати |
доліський ▶ |
|
Словник української мови — Д
доліплювати
Борис Грінченко
1937
Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лепить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.