Словник української мови (1937)/доліплювати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доліплювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лепить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.