Словник української мови (1937)/долузати
| ◀ долубатися | Словник української мови Д долузати |
долупати ▶ |
|
Долу́зати, заю, єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
| ◀ долубатися | Словник української мови Борис Грінченко Д долузати |
долупати ▶ |
|
Словник української мови — Д
долузати
Борис Грінченко
1937
Долу́зати, заю, єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.