Словник української мови (1937)/долото
◀ долоня | Словник української мови Д долото |
долочко ▶ |
|
Долото́, та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. I. 277, 284.