Словник української мови (1937)/долежуватися
| ◀ долежувати | Словник української мови Д долежуватися |
долемзати ▶ |
|
Доле́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. доле́жатися, жуся, жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щаслива година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозревать, дозреть от лежания на солнце, будучи уже сорванным (о яблоках, грушах).