Словник української мови (1937)/доладний

by Борис Грінченко

◀ доладне

Словник української мови Борис Грінченко Д доладний

доладно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дола́дний, а, е. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладний парубок. Васильк. у. Багатих та доладних уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладний чоловік. 3) Разумный, подходящий, хороший. Доладна рада. Гліб. 52.