Словник української мови (1937)/доків
◀ докисати | Словник української мови Д доків |
докіль ▶ |
|
До́ків, нар. = Докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
◀ докисати | Словник української мови Борис Грінченко Д доків |
докіль ▶ |
|
Словник української мови — Д
доків
Борис Грінченко
1937
До́ків, нар. = Докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.