Словник української мови (1937)/докучання
| ◀ докуча | Словник української мови Д докучання |
докучати ▶ |
|
Докуча́ння, ня, с. Надоедание, неотступные просьбы. Задля докучання його вставши дасть йому. Єв. Л. XI. 8.
| ◀ докуча | Словник української мови Борис Грінченко Д докучання |
докучати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докучання
Борис Грінченко
1937
Докуча́ння, ня, с. Надоедание, неотступные просьбы. Задля докучання його вставши дасть йому. Єв. Л. XI. 8.