Словник української мови (1937)/докроїти
◀ докривати | Словник української мови Д докроїти |
докрутити ▶ |
|
Докро́їти, кро́ю, кро́їш, гл. = Докраяти.
◀ докривати | Словник української мови Борис Грінченко Д докроїти |
докрутити ▶ |
|
Словник української мови — Д
докроїти
Борис Грінченко
1937
Докро́їти, кро́ю, кро́їш, гл. = Докраяти.