Словник української мови (1937)/докочуватися

by Борис Грінченко

◀ докочувати

Словник української мови Борис Грінченко Д докочуватися

докошувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. докоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Мил. 214. Не докотившись, застигали сльози. К. ХП. 52.