Словник української мови (1937)/докопувати
| ◀ докопати | Словник української мови Д докопувати |
докопуватися ▶ |
|
Доко́пувати, пую, єш, сов. в. докопа́ти, па́ю, єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
| ◀ докопати | Словник української мови Борис Грінченко Д докопувати |
докопуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
докопувати
Борис Грінченко
1937
Доко́пувати, пую, єш, сов. в. докопа́ти, па́ю, єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.