Словник української мови (1937)/доковувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доковувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́вувати, вую, єш, сов. в. докува́ти, ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушке).