Словник української мови (1937)/дозиратися

by Борис Грінченко

◀ дозирати

Словник української мови Борис Грінченко Д дозиратися

дозір ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дозира́тися, ра́юся, єшся, гл. = Доглядатися. Г. Барв. 523. Набере та й несе: хто там хіба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся. Черниг. г.