Словник української мови (1937)/дозвільний
◀ дозвілля | Словник української мови Д дозвільний |
дозволити ▶ |
|
Дозві́льний, а, е. Привольный.
◀ дозвілля | Словник української мови Борис Грінченко Д дозвільний |
дозволити ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозвільний
Борис Грінченко
1937
Дозві́льний, а, е. Привольный.