Словник української мови (1937)/дожидання
◀ доживатися | Словник української мови Д дожидання |
дожидати ▶ |
|
Дожида́ння, ня, с. Ожидание. Вранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Млр. л. сб. 145. Помертвіють люди від страху та дожидання. Єв. Л. XXI. 26.