Словник української мови (1937)/додружбити
| ◀ додрібушитися | Словник української мови Д додружбити |
додумати ▶ |
|
Додру́жбити, блю, биш, гл. Пробыть дру́жбою (см. Дру́жба во 2-м знач.) до какого-либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. II. 803.