Словник української мови (1937)/додзьобувати
| ◀ додзьобати | Словник української мови Д додзьобувати |
додибати ▶ |
|
Додзьо́бувати, бую, єш, сов. в. додзьо́бати, баю, єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.
| ◀ додзьобати | Словник української мови Борис Грінченко Д додзьобувати |
додибати ▶ |
|
Словник української мови — Д
додзьобувати
Борис Грінченко
1937
Додзьо́бувати, бую, єш, сов. в. додзьо́бати, баю, єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.