Словник української мови (1937)/догін

by Борис Грінченко

◀ догідний

Словник української мови Борис Грінченко Д догін

догладжувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Догін, го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.