Словник української мови (1937)/догуркуватися

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догуркуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. догу́ркатися, каюся, єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжджає та й достукується, та й догуркується. Лавр. 26.