Словник української мови (1937)/догрібати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догрібати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.