Словник української мови (1937)/догравати
| ◀ дограбки | Словник української мови Д догравати |
дограватися ▶ |
|
Дограва́ти, граю́, є́ш, сов. в. догра́ти, гра́ю, єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.
| ◀ дограбки | Словник української мови Борис Грінченко Д догравати |
дограватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
догравати
Борис Грінченко
1937
Дограва́ти, граю́, є́ш, сов. в. догра́ти, гра́ю, єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.