Словник української мови (1937)/догоїти
| ◀ догождати | Словник української мови Д догоїти |
догонити ▶ |
|
Дого́їти, го́ю, їш, гл. Долечить, заживить рану, нарыв и т. п.
| ◀ догождати | Словник української мови Борис Грінченко Д догоїти |
догонити ▶ |
|
Словник української мови — Д
догоїти
Борис Грінченко
1937
Дого́їти, го́ю, їш, гл. Долечить, заживить рану, нарыв и т. п.