Словник української мови (1937)/догорювати
| ◀ догоріти | Словник української мови Д догорювати |
догоряти ▶ |
|
Догорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Дожить с горем пополам. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.
| ◀ догоріти | Словник української мови Борис Грінченко Д догорювати |
догоряти ▶ |
|
Словник української мови — Д
догорювати
Борис Грінченко
1937
Догорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Дожить с горем пополам. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.