Словник української мови (1937)/догоджати
| ◀ догоджання | Словник української мови Д догоджати |
догодити ▶ |
|
Догоджа́ти, джа́ю, джаєш, сов. в. догоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, угодить.
| ◀ догоджання | Словник української мови Борис Грінченко Д догоджати |
догодити ▶ |
|
Словник української мови — Д
догоджати
Борис Грінченко
1937
Догоджа́ти, джа́ю, джаєш, сов. в. догоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, угодить.