Словник української мови (1937)/догнивати
| ◀ догнати | Словник української мови Д догнивати |
договір ▶ |
|
Догнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. догни́ти, нию́, є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.
| ◀ догнати | Словник української мови Борис Грінченко Д догнивати |
договір ▶ |
|
Словник української мови — Д
догнивати
Борис Грінченко
1937
Догнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. догни́ти, нию́, є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.