Словник української мови (1937)/догледати
| ◀ доглебати | Словник української мови Д догледати |
догледіти ▶ |
|
Догледа́ти, догле́діти = Доглядати, доглядіти. Стор. I. 258. Вона і зробить усе і догледить усього. МВ. II. 19. Або ти не мав часу догледіти? НВолын. у.