Словник української мови (1937)/догинати
| ◀ догинання | Словник української мови Д догинати |
догідний ▶ |
|
Догина́ти, на́ю, єш, сов. в. догну́ти, ну́, не́ш, гл. Догибать, догнуть.
| ◀ догинання | Словник української мови Борис Грінченко Д догинати |
догідний ▶ |
|
Словник української мови — Д
догинати
Борис Грінченко
1937
Догина́ти, на́ю, єш, сов. в. догну́ти, ну́, не́ш, гл. Догибать, догнуть.