Словник української мови (1937)/догаяти
| ◀ догаряти | Словник української мови Д догаяти |
догаятися ▶ |
|
Дога́яти, га́ю, єш, гл. — кого́. Задержать до известного времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.
| ◀ догаряти | Словник української мови Борис Грінченко Д догаяти |
догаятися ▶ |
|
Словник української мови — Д
догаяти
Борис Грінченко
1937
Дога́яти, га́ю, єш, гл. — кого́. Задержать до известного времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.