Словник української мови (1937)/догарцюватися

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догарцюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догарцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.