Словник української мови (1937)/довіряний
◀ довіршовувати | Словник української мови Д довіряний |
довіряння ▶ |
|
Дові́ряний, а, е. Дознанный, испытанный, несомненный.
◀ довіршовувати | Словник української мови Борис Грінченко Д довіряний |
довіряння ▶ |
|
Словник української мови — Д
довіряний
Борис Грінченко
1937
Дові́ряний, а, е. Дознанный, испытанный, несомненный.