Словник української мови (1937)/довідно
| ◀ довідний | Словник української мови Д довідно |
довідувати ▶ |
|
Дові́дно, дові́дне, нар. Наверное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Каменец. у.
| ◀ довідний | Словник української мови Борис Грінченко Д довідно |
довідувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
довідно
Борис Грінченко
1937
Дові́дно, дові́дне, нар. Наверное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Каменец. у.