Словник української мови (1937)/довольність
| ◀ довольнитися | Словник української мови Д довольність |
доволяти ▶ |
|
Дово́льність, ності, ж. Довольствие, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольності ніякої не маєш? Грин. III. 615.