Словник української мови (1937)/доводливо
| ◀ доводливість | Словник української мови Д доводливо |
доводний ▶ |
|
Дово́дливо, нар. Доказательно, убедительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
| ◀ доводливість | Словник української мови Борис Грінченко Д доводливо |
доводний ▶ |
|
Словник української мови — Д
доводливо
Борис Грінченко
1937
Дово́дливо, нар. Доказательно, убедительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.