Словник української мови (1937)/довередуватися

by Борис Грінченко

◀ довендитися

Словник української мови Борис Грінченко Д довередуватися

довернутися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Довередува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.