Словник української мови (1937)/довеликий

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довеликий
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́великий, а, е. Подросток. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.