Словник української мови (1937)/довгенний
◀ довгелючий | Словник української мови Д довгенний |
довгий ▶ |
|
Довге́нний, а, е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С. 1883. XI. 500.
◀ довгелючий | Словник української мови Борис Грінченко Д довгенний |
довгий ▶ |
|
Словник української мови — Д
довгенний
Борис Грінченко
1937
Довге́нний, а, е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С. 1883. XI. 500.