Словник української мови (1937)/довг
| ◀ довбун | Словник української мови Д довг |
довгавий ▶ |
|
Довг, гу, м. Долг. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.
| ◀ довбун | Словник української мови Борис Грінченко Д довг |
довгавий ▶ |
|
Словник української мови — Д
довг
Борис Грінченко
1937
Довг, гу, м. Долг. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.