Словник української мови (1937)/довбиш
| ◀ довбешка | Словник української мови Д довбиш |
довбишка ▶ |
|
До́вбиш, ша, м. Литаврщик. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
| ◀ довбешка | Словник української мови Борис Грінченко Д довбиш |
довбишка ▶ |
|
Словник української мови — Д
довбиш
Борис Грінченко
1937
До́вбиш, ша, м. Литаврщик. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.