Словник української мови (1937)/довадно
| ◀ довадний | Словник української мови Д довадно |
доважити ▶ |
|
Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Змиев. у.
| ◀ довадний | Словник української мови Борис Грінченко Д довадно |
доважити ▶ |
|
Словник української мови — Д
довадно
Борис Грінченко
1937
Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Змиев. у.