Словник української мови (1937)/дов'язувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дов'язувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дов'я́зувати, зую, єш, сов. в. дов'яза́ти, жу, жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Змиев. у.