Словник української мови (1937)/добігтися
| ◀ добігти | Словник української мови Д добігтися |
добіддя ▶ |
|
Добі́гтися, біжу́ся, жи́шся, гл. Добежать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
| ◀ добігти | Словник української мови Борис Грінченко Д добігтися |
добіддя ▶ |
|
Словник української мови — Д
добігтися
Борис Грінченко
1937
Добі́гтися, біжу́ся, жи́шся, гл. Добежать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.