Словник української мови (1937)/добути
| ◀ добудча | Словник української мови Д добути |
добутний ▶ |
|
Добу́ти, ся. См. Добува́ти, ся.
| ◀ добудча | Словник української мови Борис Грінченко Д добути |
добутний ▶ |
|
Словник української мови — Д
добути
Борис Грінченко
1937
Добу́ти, ся. См. Добува́ти, ся.