Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добрячий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добря́чий, а, е. Очень добрый, очень хороший. Добрячі були люди покійнички. МВ. I. 15. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку зчинили.