Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добряга
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добря́га, ги, м. Добрый человек, добряк. А сі добрі люди найдуть тебе всюди: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.