Словник української мови (1937)/добросердий

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добросердий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добросе́рдий, а, е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87.