Словник української мови (1937)/добродбай

< Словник української мови (1937)

◀ доброграйка

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добродбай

добродбач ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Добродба́й, ба́я, добродба́ч, ча́, м. Стяжатель имущества.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/добродбай&oldid=636891