Словник української мови (1937)/добрехати
◀ добрести | Словник української мови Д добрехати |
добрехатися ▶ |
|
Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221.
◀ добрести | Словник української мови Борис Грінченко Д добрехати |
добрехатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
добрехати
Борис Грінченко
1937
Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221.