Словник української мови (1937)/добрехати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
добрехати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221.